Хвороби очей: вікова макулодистрофія
ВМД — це одна з найнебезпечніший очних хвороб. Вікова — тобто пов’язана з віком, старінням організму. Вона загрожує повною і безповоротною втратою центрального зору.
Гострота нашого зору залежить від стану невеликої ділянки по центру очної сітківки — макули. Ямка макули становить лише 1,5 мм у діаметрі, і саме ця її частина дає можливість чітко бачити дрібні деталі, коли читаємо, пишемо, шиємо тощо, та розрізняти кольори.
Макулу ще називають жовтою плямою за характерний відтінок, який надають їй пігменти лютеїн і зеаксантин. Вони допомагають захистити око від ультрафіолетового випромінення й шкідливого впливу синього спектра світла.
! Дистрофія макули з певного віку становить загрозу кожному. Натомість більшість із нас ніколи не чули про таку недугу!
Як і будь-яку хворобу, ВМД легше попередити, аніж боротися з уже набутою.
ВМД позбавляє можливості повноцінно бачити кожну третю людину 75-річного віку (дані від Всесвітньої організації охорони здоров’я).
Хвороба може розвиватися поволі, протягом років, або ж прогресувати пришвидшеними темпами, і їй досить кількох місяців. Це безболісний процес, однак людина відчуває, що з очима щось не так.
Патологічні зміни можуть розвиватися спочатку лише в одному оці, і це вводить в оману, оскільки людина продовжує добре бачити другим оком.
! Запущені форми макулодистрофії призводять до непоправної втрати центрального зору. Фахівці порівнюють: навіть катаракта поряд з ВМД — не проблема.
Прогресування хвороби
! Пам’ятайте: у випадку з набутою ВМД йдеться не про покращення зору, а про збереження того, що є!
Якщо хворобу не лікувати, сітківка піддається подальшій руйнації, поступово це призводить до повної втрати центрального зору.
Розрізняють дві стадії макулодистрофії — у залежності від ступеня ураження сітківки: суху та вологу.
Лікарське втручання має на меті завадити переходу сухої стадії ВМД у вологу, або ексудативну.
Для лікування ексудативної ВМД використовуються методи, що пригнічують ріст кровоносних судин під сітківкою ока та уповільнюють прогресування хвороби:
Слід усвідомити небезпеку хвороби й запобігти її розвиткові
Під впливом негативних факторів у людському організмі утворюються так звані вільні радикали — активні форми кисню.
Ці молекули з непарною кількістю електронів намагаються відновити свою повноту, відбираючи електрони в інших молекул.
Запускається ланцюжок негативних внутрішньоклітинних змін — зруйновані клітини не можуть повноцінно функціонувати, уражаються тканини й органи.
Людина хворіє.
! Ураження клітин і порушення в них обмінних процесів під впливом вільних радикалів називаються оксидативним (окислювальним) стресом.
Переривати ланцюжок окислювальної реакції допомагають речовини-антиоксиданти.
Основним джерелом антиоксидантів є свіжа рослинна їжа, адже вони захищають і самі рослини, убезпечуючи від ультрафіолетового випромінювання й інших природних загроз.
Сполуки з антиоксидантним ефектом — поліфеноли (флавоноїди, антоціани та ін.), каротиноїди, вітаміни, жирні кислоти тощо.
Розвиткові дегенерації жовтої плями запобігають:
Зберігаються в жовтому болгарському перцю, абрикосах, моркві, авокадо, шпинаті, а також у свинячій, яловичій, курячій печінці, риб’ячому жирі, черемші, калині, зеленому пір’ї часнику.
Це жовто-помаранчевий ксантофіл — речовина, споріднена з бета-каротином. Накопичується в сітківці й у такий спосіб робить очі менш уразливими.
Джерело лютеїну — шпинат, листовий салат, цибуля-порей, горох, яєчний жовток, червоний солодкий перець.
Жовтий рослинний пігмент з групи каротиноїдів.
Не синтезується в організмі, утворюється з лютеїну в очній сітківці, надходить винятково з продуктами харчування. Принципово! Для всотування в кишечнику каротиноїдів потрібні харчові жири — до їжі слід додавати оливкову чи іншу олію.
Барвні речовини синього, червоного, фіолетового кольору, не синтезуються і не накопичуються в організмі, надходять з їжею. «Рекордсменом» за вмістом антоціанів є чорниці: в 100 г ягід міститься 4220 мг антоціанів і 110 мг лейкоантоціанів. Антоціани відіграють роль фотопротекторів (світлофільтрів, що нейтралізують ультрафіолетові хвилі) й антиоксидантів, допомагають організмові долати стрес на клітинному рівні та зміцнюють стінки дрібних судин.
Є в чорницях, апельсинах, ківі, полуниці, броколі, перцю, гірчиці.
Вітамін С — головний захисник судин.
Добова доза вітаміну міститься в одному апельсині.
Джерело вітаміну Е — це горіхи, курага, насіння.
Запобігає дистрофічним змінам сітківки та райдужної оболонки ока, появі очних пухлин.
Добова норма міститься в 100 г ліщини або столовій ложці проростків пшениці.
! Організм не може відкладати вітаміни про запас. Тому головне — не кількість спожитих за один раз вітамінів, а регулярне отримання їх у добовій нормі.
Сама тільки їжа не може задовольнити потреби в антиоксидантах.
Наприклад, середня добова норма лютеїну для людського організму — всього 5 мг, а зеаксантину — 1 мг. Але щоб отримати її, слід з’їсти майже 2 кг моркви!
Тому, крім природних антиоксидантів, слід уживати ще й синтезовані, у формі спеціальних БАДів і аптечних препаратів. їх порекомендує ваш лікар.
Достатнє споживання біологічно доступного лютеїну / зеаксантину знижує ризик розвитку ВМД на тривалий період.
Враховуючи, що деякі інші каротиноїди також справляють подібний ефект, треба розширювати асортимент фруктів і овочів, багатих на каротиноїди, і збільшувати їх споживання.
! Замісна антиоксидантна терапія для людей з діагностованою ВМД має бути постійною!
Хворим на ВМД можна взяти до уваги дієту, розроблену для діабетиків, адже ця хвороба часто супроводжується враженням сітківки.
Отже, вживайте такі продукти:
Уникайте харчів, у яких багато жирів, нітратів чи містяться трансжири; обмежте вживання червоного м’яса, солодощів і солодких напоїв (рекомендації Американської асоціації серця).
Уподобайте рослинну їжу: весь захист очей від ультрафіолету (і лютеїн, і зеаксантин, і антоціани) ми отримуємо з рослин, які пристосувалися до виживання протягом сотень мільйонів років еволюції.
Наразі ми надзвичайно мало вживаємо рослинної їжі, а також якісних молочних продуктів. Тому недоотримані корисні складники в раціоні мають поповнити спеціальні добавки.
Ходіть пішки — робіть 2-3-кілометрові прогулянки тричі на тиждень. Вони знизять ризик розвитку ВМД на 70%.
Маючи суху форму ВМД, носіть окуляри з ультрафіолетовим захистом.
Вживайте спеціальні мультивітамінні комплекси для людей з ВМД — надходження антиоксидантів з їжею і рекомендованими лікарем препаратами допоможе запобігти прогресуванню хвороби на 40%.
Контролюйте рівень тиску та «поганий» холестерин у крові — тримання їх у нормі зменшить ризик розвитку ВМД на 35%.
Уникайте важкої фізичної праці та особливо нахилів, що призводять до підвищення кровотоку в очах.
Киньте палити й відмовтеся від алкоголю — це нейтралізує наступ ВМД у 4 рази.
Дотримуйтеся гігієни зору: читайте тільки в умовах доброго освітлення, не дивіться телевізор у темряві, робіть обов’язкові перерви, працюючи за комп’ютером.
Такою бачить решітку людина з ураженням центрального зору
Якщо всі лінії сітки були рівні й не переривалися, ознак ураження макули не виявлено. Якщо результат інакший — плануйте консультацію з лікарем. У старшому віці користуватися сіткою Амслера для контролювання стану зору радять щотижня.
ЗНАЙТЕ: ВМД — наступальне судинне захворювання з негативним прогнозом, адже головну його причину — вік — ще ніхто не поборов.
Треба усвідомити небезпеку хвороби й запобігти її розвиткові. А якщо вона виникла — разом з лікарем, шляхом самоконтролю і зміни способу життя слід намагатися зменшити темпи її прогресування.
! Бачити навколишній світ, рідні обличчя — велике щастя. Будьте уважні до стану свого зору, турбуйтеся про здоров’я очей!
Матеріал підготовлений компанією World Medicine `2019
Стаття у форматі PDF
Переглянути