LEVOXIMED drops

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий світло-жовтий або зеленувато-жовтий розчин.

Засоби, що застосовуються в офтальмології. Протимікробні засоби. Фторхінолони. Левофлоксацин. Код АТХ S01A E05.

Фармакодинаміка

Левофлоксацин є L-ізомером рацемічної лікарської речовини офлоксацину. Антибактеріальну дію чинить переважно L-ізомер офлоксацину. Механізм дії Левофлоксацин − це антибактеріальний засіб групи фторхінолонів, який пригнічує активність бактеріальних топоізомераз II типу − ДНК-гірази та топоізомерази IV. Дія левофлоксацину в грамнегативних бактеріях спрямована переважно на ДНК-гіразу, а в грампозитивних бактеріях на – топоізомеразу IV. Механізми виникнення резистентності Існують два основні механізми виникнення резистентності бактерій до левофлоксацину: зниження його концентрації всередині бактеріальної клітини та зміни в наборі ферментів, проти яких спрямована дія левофлоксацину. Такі зміни виникають внаслідок мутацій у хромосомальних генах, які кодують ДНК-гіразу (gyrA і gyrB) та топоізомеразу IV (parC і parE; grlA і grlB у Staphylococcus aureus). Причинами виникнення резистентності через зниження концентрації левофлоксацину всередині бактеріальної клітини є зміни поринів зовнішньої мембрани (OmpF), що зменшує можливість проникнення фторхінолонів всередину грамнегативних бактерій, або насоси, які сприяють відтоку речовин. Резистентність через відтік речовин описана у пневмококів (PmrA), стафілококів (NorA), анаеробних та грамнегативних бактерій. Повідомляли про резистентність до хінолонів через плазму крові (яка визначається геном qnr) у Klebsiella pneumoniae та E. coli. Перехресна резистентність Можливе виникнення перехресної резистентності між фторхінолонами. Одиничні мутації у результаті не спричиняють клінічної резистентності, але множинні мутації зазвичай дійсно спричиняють клінічну резистентність до всіх лікарських засобів класу фторхінолонів. Зміни поринів зовнішньої мембрани та системи відтоку речовин можуть мати широку специфічність субстрату, бути спрямовані проти кількох класів антибактеріальних засобів і призвести до виникнення множинної резистентності. Граничні значення Граничні значення MIК (мінімальної інгібуючої концентрації), які відділяють чутливі та помірно резистентні організми від резистентних згідно з граничним значенням EUCAST (European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing – Європейський Комітет з тестування чутливості до антимікробних препаратів), такі: Pseudomonas spp., Staphylococcus spp., Streptococcus A, B, C, G: чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 2 мг/л; Streptococcus pneumoniae: чутливі ≤ 2 мг/л, резистентні > 2 мг/л; Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis: чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 1 мг/л. Решта патогенних мікроорганізмів: чутливі ≤ 1 мг/л, резистентні > 2 мг/л. Спектр антибактеріальної  дії Поширеність набутої резистентності в окремих видів може варіювати в різних географічних точках та в часі, тому бажано мати місцеву інформацію щодо резистентності, особливо у процесі лікування тяжких інфекцій. Отже, представлена інформація надає лише приблизні керівні вказівки та рекомендації щодо можливої чутливості мікроорганізмів до левофлоксацину. Якщо поширеність резистентності на місці є такою, що застосування лікарського засобу проти, принаймні, деяких видів інфекцій сумнівне, у разі необхідності слід звернутися до фахівця. У наведеній нижче таблиці представлені тільки ті види бактерій, які зазвичай спричиняють зовнішні інфекційні захворювання очей, такі як кон’юнктивіт. Спектр антибактеріальної дії – категорії чутливості та характеристики резистентності згідно з вимогами EUCAST

Категорія I: поширені чутливі види
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:
Staphylococcus aureus (MSSA)*
Streptococcus pneumoniae
Streptococcus pyogenes
Viridans group streptococci
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:
Escherichia coli
Haemophilus influenzae
Moraxella catarrhalis
Pseudomonas aeruginosa	(Ізоляти з громадських місць)
Інші мікроорганізми:
Chlamydia trachomatis	(При лікуванні пацієнтів із хламідійним кон’юнктивітом слід одночасно проводити системне антимікробне лікування)
Категорія II: види, для яких набута резистентність може створювати проблему
Аеробні грампозитивні мікроорганізми:
Staphylococcus aureus (MRSA)**
Staphylococcus epidermidis
Аеробні грамнегативні мікроорганізми:
Pseudomonas aeruginosa	(Ізоляти з лікарень)

*  MSSA = штами Staphylococcus aureus, чутливі до метициліну. **  MRSA = штами Staphylococcus aureus, резистентні до метициліну. Дані з резистентності, представлені у таблиці, базуються на результатах багатоцентрового наглядового дослідження (офтальмологічне дослідження) з поширеності резистентності серед ізолятів бактерій, отриманих від пацієнтів із очними інфекціями в Німеччині (червень – листопад 2004 року). Мікроорганізми класифікували як чутливі до левофлоксацину на підставі чутливості, визначеної in vitro, та концентрацій у плазмі крові після системної терапії. При місцевому застосуванні були досягнуті вищі максимальні концентрації, ніж у плазмі крові. Проте невідомо, чи може кінетика левофлоксацину після місцевого закапування в око змінити його антибактеріальну дію і яким чином. Пацієнти дитячого віку Фармакодинамічні властивості однакові у дорослих та дітей віком від 1 року.

Фармакокінетика

Після закапування в очі левофлоксацин  добре зберігається у слізній плівці. У процесі дослідження здорових добровольців середні концентрації левофлоксацину у слізній плівці, виміряні через 4 і 6 годин після місцевого дозування, становили 17,0 і 6,6 мкг/мл відповідно. Через 4 години після введення дози у 5 із 6 досліджуваних добровольців концентрації становили 2 мкг/мл або вище. У 4 із 6 досліджуваних добровольців ця концентрація спостерігалась і через 6 годин після введення дози. Концентрацію левофлоксацину в плазмі крові вимірювали у 15 здорових дорослих добровольців у різні моменти часу впродовж 15-денного курсу лікування. Середня концентрація левофлоксацину в плазмі крові через 1 годину після застосування дози варіювала від 0,86 нг/мл у 1-й день до 2,05 нг/мл у 15-й день. Найвища максимальна концентрація левофлоксацину − 2,25 нг/мл − була зафіксована у 4-й день після 2 днів застосування дози кожні 2 години (загалом 8 доз на добу). Максимальні концентрації левофлоксацину збільшилися від 0,94 нг/мл у 1-й день до 2,15 нг/мл у 15-й день, що у 1000 разів менше, ніж концентрації, про які повідомляли після застосування стандартних пероральних доз левофлоксацину. Концентрації левофлоксацину в плазмі крові, що були досягнуті після застосування препарату в уражене око, невідомі.

Місцеве лікування зовнішніх бактеріальних очних інфекцій у пацієнтів віком від 1 року, спричинених мікроорганізмами, чутливими до левофлоксацину.

Гіперчутливість до левофлоксацину, до інших хінолонів або до інших компонентів препарату, наприклад бензалконію хлориду.

Не проводилися спеціальні дослідження щодо взаємодії левофлоксацину для місцевого застосування з іншими лікарськими засобами.

Оскільки максимальні концентрації левофлоксацину в плазмі крові після закапування в очі щонайменше у 1000 разів менші за ті, що спостерігалися після стандартних пероральних доз, то взаємодії, зазначені для системного застосування, навряд чи будуть клінічно значущими при застосуванні левофлоксацину для місцевого застосування.

Пацієнти дитячого віку

Ніякі дослідження щодо взаємодії лікарських засобів не проводилися.

Препарат не можна вводити під кон’юнктиву. Розчин не слід вводити безпосередньо у передній відділ ока.

Як і у випадку з протиінфекційними лікарськими засобами, тривале застосування левофлоксацину може призвести в результаті до надмірного розмноження нечутливих мікроорганізмів, у тому числі грибів. При погіршенні стану пацієнта через інфекцію або відсутності клінічного покращення впродовж відповідного періоду часу слід припинити застосування препарату та розпочати альтернативне лікування.

За клінічними показаннями хворого слід обстежити з використанням збільшувальних приладів, наприклад таких, як біомікроскопія із застосуванням щілинної лампи, та, при потребі, фарбування флуоресцеїном.

Застосування системних фторхінолонів пов’язують з виникненням реакцій гіперчутливості, навіть після застосування однократної дози. У разі розвитку реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

При системному застосуванні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, можуть виникати запалення і розрив сухожиль, особливо у пацієнтів літнього віку, які одночасно приймають кортикостероїди. Під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності та при перших ознаках запалення сухожиль припинити його застосування (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування пацієнтам, які носять контактні лінзи

Пацієнтам із бактеріальною зовнішньою очною інфекцією не слід носити контактні лінзи.

Допоміжні речовини

Препарат містить консервант бензалконію хлорид, що може спричинити подразнення очей.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Немає достатніх даних щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не свідчать про прямий або непрямий шкідливий вплив на репродуктивну функцію. Потенційний ризик для людини невідомий. Препарат слід застосовувати у період вагітності тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю

Левофлоксацин проникає у грудне молоко. Однак при застосуванні у терапевтичних дозах не передбачається ніякого впливу на дитину, що знаходиться на грудному годуванні. Препарат слід застосовувати у період годування груддю тільки тоді, коли очікувана користь для матері виправдовує потенційний ризик для немовляти.

Фертильність

Левофлоксацин не спричиняв зниження здатності до запліднення щурів при експозиціях, що значно перевищують максимальний вплив на людину після офтальмологічного застосування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат чинить незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Якщо спостерігається будь-який тимчасовий вплив на зір, пацієнту необхідно зачекати, доки зір проясниться, перед тим, як керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат призначений для офтальмологічного застосування.

Краплі очні закапувати по 1–2 краплі в уражене(-ні) око (очі) кожні 2 години до 8 разів на добу впродовж перших 2 днів (відразу після пробудження), з 3-го по 5-й день − 4 рази на добу.

Тривалість лікування залежить від тяжкості розладу, а також від клінічного та бактеріологічного перебігу хвороби. Зазвичай термін лікування становить 5 діб.

Для запобігання забруднення кінчика піпетки та розчину кінчик піпетки не повинен контактувати з повіками або оточуючими ділянками ока.

При паралельному застосуванні різних місцевих очних лікарських засобів інтервал між закапуваннями повинен становити щонайменше 15 хвилин.

Безпека й ефективність лікування виразки рогівки та офтальмії новонароджених не встановлені.

Оскільки дані з безпеки та ефективності відсутні, лікарський засіб не рекомендується застосовувати дітям віком до 1 року.

Пацієнти літнього віку.

Таким пацієнтам немає необхідності у корекції дозування лікарського засобу.

Діти.

Дози препарату для таких пацієнтів подібні тим, що застосовуються для дорослих.

Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні однакові для дорослих і дітей віком від 1 року.

Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину дітям віком від 1 року встановлені.

Безпека та ефективність застосування очних крапель левофлоксацину дітям віком до 1 року ще не встановлені. Немає відповідних даних.

Загальна кількість левофлоксацину у флаконі очних крапель занадто мала, щоб спричинити токсичні ефекти після випадкового перорального застосування. Якщо необхідно, пацієнта слід клінічно обстежити та вжити підтримуючих заходів. Після місцевого передозування препарату очі необхідно промити чистою водою кімнатної температури.

Пацієнти дитячого віку.

Вживання заходів у випадку передозування подібні до тих, що вживаються у дорослих.

Приблизно у 10 % пацієнтів можна очікувати побічні реакції. Ці реакції зазвичай слабкі або помірні, тимчасові, в основному обмежуються ділянкою ока.

Оскільки препарат містить бензалконію хлорид, активна речовина цього консерванта може спричинити контактну екзему та/або подразнення.

Нижче наведені побічні реакції визначені, як точно, ймовірно або можливо пов’язані з лікуванням, про які повідомляли у процесі клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥  1/100,  < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не можна визначити за наявними даними). З боку імунної системи:

рідко – екстраокулярні очні алергічні реакції, у тому числі висипання на шкірі; дуже рідко – анафілаксія.

З боку нервової системи:

нечасто – головний біль.

З боку органів зору:

часто – печіння в очах, послаблення зору та поява тяжів слизу; нечасто – матування повік, хемоз, папілярна реакція кон’юнктиви, набряк повік, дискомфорт в очах, відчуття стороннього тіла, свербіж в очах, біль в очах, кон’юнктивальна інфекція, кон’юнктивальні фолікули, сухість очей, еритема повік та фотофобія.

Відкладення на рогівці у процесі клінічних досліджень не спостерігалися.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

нечасто – риніт, фарингіт; дуже рідко – набряк гортані.

Порушення загального характеру та стани, пов’язані з місцем введення:

дуже рідко – гарячка.

Пацієнти дитячого віку.

Частоту, тип і тяжкість побічних реакцій у дітей можна очікувати подібними до тих, що виникають у дорослих.

Додаткові побічні реакції, які спостерігаються при системному застосуванні діючої речовини (левофлоксацин) та можуть потенційно виникати під час застосування цього лікарського засобу.

У пацієнтів, які застосовували системні фторхінолони, повідомляли про розриви сухожиль плеча, кисті рук, ахіллового та інших сухожиль, які потребували хірургічного втручання або призводили до тривалої втрати працездатності. Постмаркетингові дослідження та досвід застосування системних хінолонів показували, що можливе збільшення ризику розривів у пацієнтів, які застосовували кортикостероїди, особливо у пацієнтів літнього віку, та сухожиль під великим навантаженням, включаючи ахіллове сухожилля (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

3 роки.

Після відкриття флакона препарат можна застосовувати протягом 28 днів.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 5 мл у полімерних флаконах-крапельницях; 1 флакон-крапельниця у картонній коробці.

За рецептом.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./ WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/ 15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.

УОРЛД МЕДИЦИН ОФТАЛЬМІКС ІЛАЧЛАРІ ЛТД. ШТІ., Туреччина/ WORLD MEDICINE OPHTHALMICS ILACLARI LTD. STI., Turkey.